Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області

Сторінка логопеда

                                                                 

                      Загальні відомості

       Векленко Вікторія Василівна – вчитель-логопед

                 Народилася 26 квітня 1969 року 

          Закінчила ХДПУ імені Г.Сковороди  

                  Освіта: повна вища 

        Кваліфікаційна категорія: “спеціаліст вищої категорії”, звання “Старший вчитель” 

         Загальний педагогічний стаж - 32роки, логопедичний - 17років. 

                     Що входить в компетенцію логопеда ІРЦ?

Його завдання – всебічно обстежити і оцінити стан мовлення дитини. Оцінювання мовленнєвого розвитку дитини проходить поетапно: I етап – орієнтовно-підготовчий, завданням якого є збір амнестичних даних на основі вивчення медичної документації про дитину; з`ясування скарг, опитування батьків щодо проблеми дитини. II етап – діагностично-диференційований. На цьому етапі оцінюються всі компоненти мовлення дитини (словникового запасу, граматичної будови, зв`язного мовлення, звуковимови й фонематичних процесів). Основним методом логопедичної оцінки є бесіда з дитиною; спостереження за дитиною; гра. Якщо ваша дитина шкільного віку, то додатково до сказаного оцінюється вміння грамотно писати і читати. Крім того, зазвичай виникає необхідність оцінити стан немовних здібностей дитини. Необхідно з’ясувати, наскільки розвинене образне мислення. Оцінюються здатності орієнтуватися в просторі, вміння конструювати, малювати, логічно мислити і послідовно викладати свої думки. Важливо знати про те, як і в що вміє грати малюк, наскільки багаті та різноманітні його ігри.

                   Діагностичне обстеження допомагає спеціалісту виявити причину порушення мовлення, ступінь та особливості загального та мовленнєвого розвитку дитини, а також зону найближчого розвитку, що в подальшому допоможе вчителю-логопеду побудувати індивідуальний план корекційної роботи допомагає дотримуватися у практичній роботі принципів системності і послідовності та простежити динаміку ефективності логопедичного впливу. 

                  Всупереч поширеній думці логопед не тільки «ставить» звуки. Робота логопеда   починається з розвитку у дітей уваги, зорового і слухового сприйняття (впізнавання і розрізнення), пам’яті та мислення. Без цього неможливо налагодити повноцінний освітній процес. У завдання логопеда входять розширення і збагачення словникового запасу дітей, розвиток зв’язного мовлення і навчання грамоті, виправлення граматичних помилок.

                  Крім володіння методиками корекції усного та писемного мовлення, логопед знайомий з основами невропатології, психопатології, патології органів слуху і мови. Якщо виявлено якесь відхилення в розвитку мовлення від вікової норми, то завдання логопеда – зрозуміти причини і механізми цього відхилення, вирішити, хто і як зможе допомогти дитині, чи потребує малюк тривалого корекційного навчання за участю логопеда, або лікування та інших лікувально-відновлювальних заходів.

Дуже важливо, щоб батьки мали уявлення про  норми розвитку мовних навичок, для своєчасної корекції мовленнєвих  відхилень. Адже раннє виявлення різних мовних порушень і своєчасна їх корекція, дозволить попередити вторинні відхилення в подальшому. Тільки спільна робота вчителя-логопеда і батьків дозволить дитині повернути повноцінний розвиток, щоб подальше навчання дітей було успішним, щоб кожна дитина в навчальній діяльності досягала більш високих результатів.

                                                                                  Напрями логопедичної діяльності:

  • проводить діагностику (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення); 
  • виконує корекцію звуковимови, профілактику мовленнєвих порушень; 
  • проводить роботу щодо формування фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мов , вмінь виконувати звуко - буквенний аналіз і синтез; 
  • працює над збагаченням словникового запасу; 
  • розвиває зв’язне мовлення та усі види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо); 
  • застосовує індивідуальні та групові заняття з дітьми, під час яких відбувається формування комунікативних умінь; 
  • розвиває загальну та дрібну моторики; 
  • розвиває психічні процеси: (увагу, пам'ять, мислення, уяву тощо); 
  • впроваджує різні форми, методи, прийоми і засоби навчання; 
  • надає консультації батькам, педагогам, залучає родини до корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення; 
  • проводить аналіз результативності проведених заходів , визнає динаміку розвитку дитини, веде документацію та складає звіти; 
  • займається самоосвітою. 

                                                                                       Поради вчителя-логопеда

                                                              щодо роботи з дітьми раннього віку з затримкою мовного розвитку

1. Вводьте в предметні дії активне мовлення (показ предметів з емоційно насиченою розповіддю).

2. Організовуйте співпрацю з дитиною за принципом «давай разом» (хорове промовляння, гра за ролями).

3. Впроваджуйте ігри з імітацією. Саме вони сприятимуть викликанню (наслідуванню) мовлення у дитини.

4. Кожну нову іграшку і спосіб гратися з нею показуйте малюку, організовуйте спільну гру.

5. Не пропонуйте дитині багато іграшок чи книг та не залишайте її надовго самою.

6. Говоріть до дитини чітко і ясно та вимагайте від неї чіткої вимови.

7. Говоріть якомога більше з нею, читайте книжки, разом слухайте платівки, підспівуючи чи підтанцьовуючи.

 

                                                             Поради вчителя-логопеда

                                                         щодо роботи з агресивними дітьми

1. Не розмовляйте з такою дитиною на підвищених тонах (тим самим ви підключитесь до її збудження і спровокуєте підсилення агресивних проявів).

2. Розмовляйте спокійною, плавною мовою. Речення повинні бути простими; уникайте складних зворотів.

3. Прищеплюйте навички спілкування з людьми (доцільно розучувати та програвати зразки висловлювань в тій чи іншій ситуації).

4. Дозвольте дитині визволитись від емоцій (для вираження гніву можна використовувати гумові іграшки, «мішечки злості», інвентар для занять спортом, рвання паперу тощо). При цьому висловлюється основна скарга, без відхилень.

5. Агресивні прояви знімайте, концентруючи увагу на руках дитини, стискаючи їх з певним зусиллям. Гіпернапруження змінюватиметься релаксацією м΄язів тіла та мовного апарату зокрема. Агресія ставатиме меншою.

6. Демонструйте своїм прикладом миролюбне ставлення до людей.

 

                                                           Поради вчителя-логопеда

                                                  щодо роботи з гіперактивними дітьми

1. У своїх взаєминах з дитиною підтримуйте позитивну установку. Хваліть

її щоразу, коли вона на це заслужила, помічайте успіхи.

2. Уникайте повторення слів «немає» і «не можна».

3. Розмовляйте стримано, спокійно, м’яко.

4. Дотримуйтесь чіткої структури заняття. Варта наперед повідомляти дітям

про види роботи, які будуть наступними.

5. Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона

могла його завершити.

6. Завдання повинні бути простими і конкретними («почисти зуби, а тепер

одягайся», а не «збирайся до школи».

7. Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

8. Уникайте скупчення людей. Перебування на конкурсах, змаганнях, групових заняттях і т.д. складно переживає дитина; наступає перезбудження,

а відтак порушення поведінки.

9. Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих друзів (сусідів за столом).

10.На робочому місці дитини (і в кімнаті) має бути якомога менше предметів. Речі повинні бути складені так, щоб не відволікати увагу.

11.Зробіть усе можливе для підвищення самооцінки дитини, адже через дефіцит уваги вона може неправильно розуміти вказівки та іншу інформацію, тому всі навколо безупинно її виправляють.

                                                   Консультація для батьків «Як організовувати логопедичні заняття вдома»

 1. Для досягнення результату необхідно займатися з дитиною регулярно та систематично! Заняття повинні бути цікавими, не примусовими, не слід перетворювати їх на додаткові навчальні години. Заняття можуть проводитися під час прогулянок, поїздок. Але деякі види занять вимагають обов'язкової спокійної ділової обстановки, а також відсутності відволікаючих чинників.

2. Тривалість заняття без перерви не повинна перевищувати 15-20 хвилин. Час занять повинен бути сталим у режимі дня, адже це дисциплінує дитину, сприяє засвоєнню навчального матеріалу. Не перевтомлюйте малюка! Не перевантажуйте інформацією! Це може стати причиною заїкання. Починайте заняття з 3-5 хвилин у день, поступово збільшуючи час. Деякі заняття (наприклад, на формування лексикограматичних категорій) можна проводити по дорозі додому. Адже після 15-20 хвилин заняття увага дитини розсіюється, і вона не буде здатна сприймати інформацію. Є діти, які не можуть сконцентруватися і на цей час, адже кожна дитина - індивідуальна. Якщо Ви побачите, що увага дитини розсіяна, що вона вже зовсім не реагує на звертання, як би Ви не старалися і не залучали всі знайомі Вам ігрові моменти, значить, заняття необхідно припинити або перервати на деякий час.

3. Необхідно визначити, хто саме з дорослого оточення дитини буде нею займатися, виконуючи завдання логопеда; варто дотримуватися єдиних вимог, які будуть ставитися до дитини.

4. При отриманні завдання уважно ознайомтеся з його змістом, переконайтеся в тому, що воно Вам зрозуміле. У випадку виникнення труднощів проконсультуйтеся з вихователем або логопедом.

5.Привчайте дитину до самостійного виконання завдань. Не слід поспішати, показуючи, як потрібно виконувати завдання, навіть якщо дитина засмучена невдачею. Допомога дитині повинна бути своєчасною і в розумних межах.

6. Потрібно урізноманітнювати форми проведення занять, чергувати завдання зі збагачення словника із завданнями з розвитку пам'яті, уваги, звуковимови, розвитку мовлення.

7. Необхідно підтримувати в дитини бажання займатися, стимулювати її до подальшої роботи, заохочувати успіхи, вчити долати труднощі.

8. Будьте терплячими до дитини, уважними під час занять. Ви повинні бути доброзичливими, співчутливими, але водночас досить вимогливими. Не забувайте відзначати успіхи дитини, хвалити її за досягнуті результати.