Сторінка психолога 2

практичний психолог ІРЦ

    Вже рік, як наш Вільногірський ІРЦ поповнився новими та сучасними психологічними ліцензованими інструментами, що дозволяють нам проводити великий спектр досліджень та оцінювати  спроможність дітей до навчання. Дані методики відповідають всім світовим стандартам, є актуальними, пройшли адаптацію та стандартизацію в Україні.

   До складу нашого інструментарію входять такі методики:

• CASD – методика для оцінки та діагностики розладу аутистичного спектру. Це швидкий скринінг аутизму для дітей від 1 до 16 років. CASD виявляє дітей з аутизмом з достовірністю 99,5%. Опубліковані роботи показують, що CASD узгоджується з загальновизнаними методами діагностики аутизму (на 93-98%), а також (на 90%) збігається з діагнозом лікарів і думкою батьків. CASD стосуються різних ранніх етапів розвитку дитини, інформацію про які в повній мірі володіють лише батьки.
• PEP-3 – індивідуальне психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектру. Дана методика проводиться для дітей віком від 2х до 7.5 років. PEP-3 є допоміжним інструментом при діагностиці РАС. Але отримані результати не можуть бути самостійною основою для встановлення остаточного діагнозу. Методика дозволяє оцінити наскільки сформовані навички дитини, які її сильні та слабкі сторони та зони найближчого розвитку. Знаючи це, ми можемо точніше визначити «мішень» корекції та підвищити ефективність занять. Також PEP-3 включає в себе стандартизований опитувальник для батьків. Таким чином ми отримуємо данні з обох джерел, що підвищує надійність результатів.
• Leiter-3 - тест невербального інтелекту та когнітивних здібностей. Головна його відмінність полягає у тому, що він вимірює інтелект невербально. Тобто дитина не обов’язково має вміти розмовляти, може не знати літер, мови і тест все одно допоможе виміряти когнітивні здібності. Важливо зазначити, що тільки такий тест коректно визначає інтелект у невербальних дітей. Leiter-3 підходить для будь-якого віку, починаючи з трьох років. Це робить його чудовим інструментом для діагностики в рамках програм раннього втурчання.
• WISC-IV – діагностика інтелектуальних здібностей або більш відомий як Тест Векслера, є одним із найстаріших та найвідоміших тестів інтелекту. Цей тест підходить для дітей віком від 6 до 16 років. Результат може бути враховано при постановці діагнозу. Однак слід пам’ятати, що тест можна застосовувати виключно для дітей, які володіють мовою і суворо у відповідності віковим діапазонам.
• Conners-3 - це набір шкал для оцінки розладу дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) і його найбільш поширених супутніх проблем і розладів у дітей та підлітків. Conners-3 є мульти-інформативною оцінкою дітей і підлітків між 6 і 16 роками, яка враховує домашню, соціальну, і шкільну обстановку.

    Дані методики мають електрону платформу, яка допомагає вести статистичні дані дитини та полегшує процес діагностики. Всі вони застосовуються як додатковий інструментарій до комплексної оцінки. Користувачами методик можуть бути лише сертифіковані спеціалісти з психологічною освітою, яким я, Овсієнко Людмила Олександрівна і є.

Увага і пам'ять. Діти з труднощами в навчанні.

Думаючи про дитину  з порушенням уваги, нам уявляється те, як вона крутиться, вертиться, переключається  з одного стимулу на інший, але ми  нечасто розуміємо, що це залежить від особливості роботи її пам'яті. Дійсно, якщо увага дозволяє дитині сприймати інформацію, то робоча (оперативна) пам'ять допоможе розібратися що до чого. Діти, які мають труднощі з навчанням часто мають проблеми з увагою або оперативною пам'яттю. Однак також зустрічаються випадки, коли обидва процеси порушені. Давайте розберемося як ці процеси пов'язані і навіщо дитині оперативна пам'ять. Якщо говорити просто, то увага подібна маркеру, що виділяє частину тексту. Ми дивимося на світ, і немов маркер, виділяємо, підсвічуємо для себе якусь інформацію. Завдяки увазі ми не тонемо у всесвіті різних сенсорних сигналів, ми визначаємо який з цих сигналів важливий і що саме варто донести до свідомості. Розглянемо деякі важливі особливості уваги:

1. Здатність звертати увагу.
2. Здатність визначати, що зараз важливо і що заслуговує на увагу (наприклад на уроці слухати вчителя, а не звуки за вікном).
3. Стійкість і концентрація уваги - процес який дозволяє зупинитися на важливому і сприймати його, залишаючись зосередженим.
4. Переключення - здатність швидко перемикати свою увагу. Наприклад, записуючи щось, діти повинні переключити увагу на зошит і голос вчителя, слухаючи його - на дошку. Тоді як в груповій роботі увага з вчителя має перейти на однокласників і завдання.

Навіть подивившись на ці базові "складові" уваги, ми можемо припустити складності в навчанні дитини, у якого випадає навіть один компонент. Ми можемо привести метафору, що дітям з проблемами уваги не доходить інформація для навчання. Вона немов "не попадає їм в голову".

Існує оперативна або робоча пам'ять. Відразу уточним, що робоча пам'ять не є синонімом для короткострокової пам'яті. Сама концепція робочої пам'яті передбачає дещо інші функції. Ми могли б порівняти її з оперативною пам'яттю, наприклад з можливістю комп'ютера одночасно відкрити велику кількість вікон. Як відомо, якщо на слабкому комп'ютері ви відкриєте велику кількість вкладок, то він нещадно зависне. І не важливо вже, чи вистачить інтернету (уваги) переглянути всі відкриті вкладки. Вони не будуть доступні вам через проблеми з оперативною пам’яттю.

Робоча пам'ять - активний і миттєвий процес. Завдяки їй ми використовуємо отриману інформацію прямо в процесі навчання або діяльності.

Повернемося до пояснень. Уявімо, що з увагою все просто відмінно, і стався збір інформації для короткочасного зберігання. Наслідуючи фахівців - назвемо цей процес кодуванням. І тут мозок починає маніпулювати новою інформацією. Тут йде мова про робочу пам'ять - «предсховище», в яке ми можемо "покласти і вийняти тут і відразу" отриману інформацію.

Робоча пам'ять - це тип пам'яті, який дозволяє нам зберігати в мозку інформацію, поки ми з нею працюємо. Робоча пам'ять також дозволяє комбінувати інформацію, отриману від органів сприйняття, з довготривалою і короткочасною пам'яттю.

Наприклад, коли вчитель читає урок і розповідає про нові явища, інформація про них зберігається в робочій пам'яті. Вже потім, частіше при додатковому навчанні, вона перейде в довгострокову пам'ять. Також важливим моментом є розміщення отриманої інформації в певному порядку, наприклад хронологічному. Або ж поділ інформації на категорії. Після обробки, майбутні знання переходять в нове «сховище» - довгострокову пам'ять.   Якщо в кінці уроку вчитель опитує учнів, інформація витягується з сховища довгострокової пам'яті. Однак, якщо у дітей виникають проблеми з робочою пам'яттю, інформація, яку вони розміщують в довгострокове сховище, може бути дезорганізована в їхній свідомості. Вони можуть не так «скласти» її або помістити її не в ту категорію, і, отже, інформація не буде відзначена як важлива. В результаті, вона просто не дійде до ящика довгостроковій пам'яті.